Долі
Ніколи вогонь не згасає,
Віками палає і світить,
Кохання комусь посилає,
А іншого думами гнітить.
Ночами рахує хтось зорі,
Обнявши вроди дівочи,
А інший у горі, як в морі,
Купає зжурені очи.
Між зорями місяць гуляє,
Як човник, по небу пливе,
Хтось пісню коханій співає,
А інший в печалі живе.
Однаково всім розсвітає,
Світанок для всіх палахтить,
Лиш доля одних приласкає,
А інших безжально гнобить.
Ніколи життя не втихає,
Галопом у безвість летить…
Хтось судьбами нас наділяє,
Хтось вічно за нами стоїть…
20.05.2011 року
Долi
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111100608876
Свидетельство о публикации №111100608876
Рецензии
