Не плачте, мамо
Посвячую вільнолюбним
Українцям.
Не плачте, мамо…
Не сумуйте і не плачте, мамо,
Я живий і скоро повернусь,
Прийде час і я загою рани,
На Марійці нашій одружусь.
Онучків народиться багато,
Знаю, як Ви мрієте про них,
Ми назвемо внука так, як тата,
Які мужньо впали за живих.
А онуку наречемо Вами,
Нехай вільно, праведно росте,
Тільки не сумуйте, люба мамо,
Ще нам зійде сонце золоте.
В Україні весна розквітає,
Сад залитий білим молоком,
А у нас мороз не відпускає
І собачий холод за вікном.
Дочекайтесь, мамо, я вернуся,
Кажуть, що амністія гряде,
Тільки політичних, я боюся,
Воля стороною обійде…
…Сина дочекалася старенька,
Не впізнала, білий, немов дід
І заплакала щаслива ненька,
Та й пішла до тата, на той світ.
30.03.2011 року
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111100608823
Свидетельство о публикации №111100608823
Рецензии
