Бабине літо
Розгулялося бабине літо,
Сніжно-біле летить павутиння,
Ясне сонце поновлює гріти,
Проросло малахітом насіння.
Вслали килимом поле озимі,
Обрій вдягся у синьо-зелене,
Запізнілі птахи летять мимо,
Поспішають, мов роки, від мене.
Розліталося бабине літо,
Виливає останнє проміння,
Оці чари волію спинити,
Відчувається знов невезіння.
Покоротшали дні, стали куці,
Ще волошки пливуть небесами,
Скоро зв’януть в зимовій розлуці,
Як свинець, хмари звиснуть над нами.
А поки розгулялося літо
І здається нема кінця й краю,
Усе так, сонце буде світити
Доки мрія у серці палає.
07.10.2011 року.
Бабине лiто
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111100608632
Свидетельство о публикации №111100608632
Рецензии