Злiсть

Злість

О люта ненависть моя!
Почуй страхіття, що розводить
У душогубці на крові
Злиттям у тіні покоління
Гіркого битого прощення,
Де на коліна кожен впав,
А я повстав серед калік,
Де вогняна, пекельна рана,
А там на рані в'ється змій
І вводить напій в моє тіло,
Куштує м'ясо кров'яне,
Де гнівно падає проміння
Ви зачекалася на мене,
Відчули тяжкість на душі,
Коли ступив я в темні стіни
Усі мовчали як один,
Неначе тихі кажани живуть у нелюдському тілі,
Де лічить маятник години
І сповіщає мою злість
Стисканням серця крижаним ударом.


Рецензии