Меня с рожденья любят... Из Лины Костенко

* * *

Меня с рожденья любят все деревья,
и понимает бузиновый Пан.
Зачем, в хрустальных каплях пламенея,
сказала верба: «Здравствуй!» – сквозь туман.
Меня леса всё время поджидают,
подняв на щит и солнце, и зарю.
Я их люблю. Я речь их понимаю
Я с ними их молчаньем говорю.


* * *

Мене ізмалку люблять всі дерева,
і розуміє бузиновий Пан,
чому верба, від крапель кришталева,
мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман.
Чому ліси чекають мене знову,
на щит піднявши сонце і зорю.
Я їх люблю. Я знаю їхню мову.
Я з ними теж мовчанням говорю.


Рецензии