Карпатські сині куполи-колись як їжачки
Карпатські сині куполи-колись як їжачки
Насурмлені смереками-суворі й неприступні
Чіплялись тільки хмароньки за їхнії гачки
Ловилось зрідка й сонечко в тенета ті підступні
Цей Край-Рай наче Бог віками зберігав
Стихіями не вражені були його вершиння
Як грядочки в небесному садочку доглядав
Й можливо поруч ҐорҐани-відсіяне каміння
В долинах - вічний спокій спав туманом проплива
Струмками небо плавилось - у потічки буркутні
Все воєдино злилося...все в унісон співа...
Й писалися природою симфонії могутні
Недовго диво діялось-чи плакати,чи сміятись
Спочатку верхи висохли,за ними потічки
Біснує вітер згублений-нема за що вчепитись!
Розлізлись гологори зміями-на вічнії віки
Карпатські сині куполи-колись же...їжачки!
Карпатськ син куполи-колись як жачки
© Copyright: Павел Мокрицкий, 2011
Свидетельство о публикации №111092904125
Свидетельство о публикации №111092904125
Рецензии