Таке бува лиш наодинці
На безименній полонинці
Спочатку-в присмерку буває
Коли як Сонце зотліває
Потім буває-на світанку
Коли зникають зорі в танку
А ще буває вдень, лишень
Коли ти не проспав той день
А ще - коли змарнуєш ніч,
Тоді й осягнеш всю велич
Тоді й в "прозріння", таке буває
Оте насіння проростає
Як прийметься-хоча б зернина
Нова Людина вже покидає полонину
Стане добріша до всього навкруж
Та до людей зліша чимдуж
Й таке буває...
***
© Copyright: Павел Мокрицкий, 2011
Свидетельство о публикации №111092903849
Свидетельство о публикации №111092903849
Рецензии