Здається, ти поїдеш зі мною до кінцевої.
і в мені, як в останньому потязі, порожні місця.
в тобі ж - немає початку та немає кінця,
тільки тілом - апострофи, та веселощі - венами,
знову тріпи безболісні та забуття.
Ти обрав свій шлях серед голок та джгутиків.
І хімічні ці формули закарбовані враз.
Час спливає кудись. І уже посекундною
хвилею
геть змиває тебе,
як крізь пальці,
твій час...
Слухай, все це дарма... я не знаю, що далі там.
Тьмяним чорним лахміттям стара смерть огорта.
Але, ей, друже мій,
Я НЕ ВІДПУЩУ ТВОЄЇ ЛІВОЇ,
навіть якщо прийдЕться зріктися життя!
30 квітня 2011 р.
ніч
Залишайся живим
© Copyright: Кора Древесная, 2011
Свидетельство о публикации №111092900296
Свидетельство о публикации №111092900296
Рецензии