Душогубка

Душогубка

Ти в спину глянула мені,
Коли злипалися коліна
Від вогняної душогубки
Зотліли душі на землі.
І затрусилося все тіло
Додолу зойкнувши на ґвалт,
Дитячі руки прогорілі,
Спітнілі спини забагровілі
У тіні збитому як лікті
Ти посміхалася мені
О смерть химерна на землі!
Прийшла поглянути у очі,
Як в ямі згинула сім'я,
Травою сморід заховавши,
Облізла ненависть моя,
Страшна і згорблена спина,
Кістками відгортала крики
До болі мовчазних, зотлілих душ,
Де відірвалась, покотилась,
Надія кров'ю гірко вмилась,
І похилилась до хреста,
Від сліз пекучих роздягнулась
У небо дивлячись пусте.


Рецензии