Сутiнкова Медитацiя

світло тікає від хмар назад у місто,
 дощу ланцюжки падають плавно, мов душі у життя нове
 і крізь солодкі сльози ночі чується шелест прозорих крилець,
 схожих на парасольки, під якими дивні пухнасті звірі з личками лисок...
 лапки кігтисті їх ніжно зривають ягоди: темні, таїнні смарагди з в'язів китайських -
 звуки банкету - жага, насолода - чуються в цьому таїнному, темному місці
 скільки чудес, скільки див незбагненних ліс сутінковий чи парк нам дарує,
 дивним прибульцям з Далеких Околиць. ми їх впіймавши сітківками, пучками,
 носом в сіті нейронні записуєм кодом бінарним "так-ні_інь-янь_день-ніч"
 P.S.
 сьогоріч літо в нагороду для тих, хто вміє цілувати сніг,
 хто коло, де погода_і_негода не розриває
 хто з рук годує голубів і кажанів...


Рецензии
І чого тільки не можна побачити у сутінках:-)
Нарешті я дочекалася Ваших нових творів!

Сподобалося, без варіантів

Брия-Натали   29.09.2011 18:54     Заявить о нарушении
Дякую, Наталі! Щиро)

Svyatoslav Synyavsky   29.09.2011 20:49   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.