Передсвiтанкове диво пустелi Негев

   
У піднебессі це стрепету трепіт, коли… 
Раптом бачиш, що від… 
Від паріння повітря – тремтіння і жар …передсвітанкових хмар, мов би маків кипіння…
Вогнем спалахнули, в пустелі… 
І до самого до горизонту горить…
І туману стіна…
І сонця пекучого, що його, хоч не видко, зійшло, і, ось вже… 
З мого серця зривається біль неземний і так хочеться вирватись з… 
Адже…
Лише у колі вогню мені хочеться вирватися до зірок, далі, далі, туди… 
Де ні часу немає…
Ні ваги, що з народження тіло моє придавила до кірки земної, ані турбот про насущне, ні болю, ні сорому жити рабом в ноосфері планетної.
      
…Тут і сонечко.
 
Бач, скінчилося диво, і ти розумієш, що ти… 
Ти всього лиш душа. 
Ти всього лиш душа, що заточена в шкірі примату-мутанта, ненадовго розцвічена силами матки-природи і застигла, застигла в пустелі…
   
Душа.
 
Що …тріпнулася передвесняною ніччю.
   
А потім, її відпустило.
   
…І все.