Запропонуйте мені вибрати матеріал, в який я бажала би вбратися,
і найперше, що спадає на думку - повітря.
Чисте, свіже, що пестить тіло ніжно-ніжно, як коханець, огортає мене
і цілує так, ща дух забиває, і вимагає віддатися йому і летіти з ним,
у ньому , над ним, вище...вище...
Повітря тепле, напоєне пахощами весняного цвіту, землі і молодої травиці,
скупаних першою травневою грозою, повітря, що бринить ніби струна від
запаху озону!..
Повітря літнє, гаряче і пристрасне, в якому вирує, кипить суміш ароматів
скошеної трави, меду, польових квітів, суниць; повітря, сонячно-золоте
і яскраве на дотик!..
Повітря морського узбережжя, ледь солонувате, грайливе і спокусливе, аж
надто спокусливе!..
І я сама стаю повітрям, всотую його, розчиняюсь в ньому, лечу над цілим
світом вільно у високості.....
написано та опубліковано в блозі 07.05.2009
Повiтря
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111092700194
Свидетельство о публикации №111092700194
Рецензии
Вдячна Вам. Приємно, що мої настрої та відчуття ы емоції Вам передалися.
Марина Степанская 29.07.2012 00:54 Заявить о нарушении
Марина Степанская 29.07.2012 00:54 Заявить о нарушении