Сумно

Холодним сумом білих хусток
запеленавсь у тихий смуток
зимовий вечір.
Вологим холодом - за комір,
кружляє сніг в лінивій втомі,
ляга на плечі.

Душа чекає хуртовини ,
як кари за якусь провину
і, мабуть, плаче.
Зимовий вечір  очі сушить,
а сліз, що капають на душу,
ніхто не бачить.


Рецензии
Чаруюче та щiре слово до серця лине ластiвкой надхнення...

Ольга Сасская   04.04.2013 11:33     Заявить о нарушении
На чарівне слово надихають щирі відгуки. Дякую за тепло.

Владимир Хроленко   07.04.2013 14:19   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.