Вже добрело дощами спрагле літо
по перестиглій зелені дібров
до краю затишку, аби перепочити,
аби зігріти ще раз мою кров.
І розімліло сяйво у мовчанні
птахів, що наче трапили в полон.
Прощальна тиша - тиша не звичайна,-
бентежно серцю від її долонь.
Напевне завтра прохолодні зливи
в адажіо дощу - печалі дні.
Та, врешті решт бувають і щасливі
ночей осінніх в темряві вогні...
край тепла
© Copyright: Владимир Хроленко, 2011
Свидетельство о публикации №111091800501
Свидетельство о публикации №111091800501
Рецензии
зоряними літніми ночами
нам зозулі-пташки кукували,
а тепер осінньою печаллю
дощик сльози ллє в моє вікно...
Ирина Дима 20.09.2011 16:43 • Заявить о нарушении
нам зозулі-пташки кукували,
а тепер осінньою печаллю
дощик сльози ллє в моє вікно...
Ирина Дима 20.09.2011 16:43 • Заявить о нарушении