Картина

Я намалюю вам картину...
Отут ставайте,
біля мене!
Обведемо велике коло
навкруги нас:
Ми будем центром,
звичайно...

Круг зелений, тихий –
це луг осінній,
прихололий.
На горизонті
зтуманілим ліском
оточимо його –
до половини,
а навпроти –
похилі пагорби,
І поле
блідаво-жовте,
І копички
весело-умиротворенні.

А ближче, попід схилом –
хатки,
біленьким зерном кукурудзи,
на вулиці шнурку –
намистом.

Ще ближче –
підступа до лугу
городів плахта:
латки чорні –
картопля вже втекла до хати...
А поміж чорними латками –
оранжеві та величезні,
як Місяць повний, -
гарбузи!
І фіолетова капуста.
І це не все ще

На лугу
пасуться кози кучеряві,
у граціознім
плавнім танці
обходять луг –
аж ніби чуєш
осінній менует
у тиші...

І врешті –
на лугу стоїть
меланхолійно
у задумі
корова:
вірте, а чи ні –
розписана
по білім фоні,
наче макітерка святкова,
темно-червоними
квітками...

Не вірите?
Самі дивіться!

Тепер накриймо обережно
це все –
високим,
кришталевим,
блакитним ковпаком,
що тихо
дзвенить...
І сонечко ясне,
ледь тепле –
кладемо зверху,
І хмарки –
біленькі пишні пиріжечки...
І обережно,
обережно ...
Щоб не розбить,
не скаламутить...

Хай буде
дітям ще,
й онукам,
і правнукам...
Земна картина Раю.