teper tu ne isnyew

я не знаю, що чекає мене за цими дверима,
завтра знову сьогодні, байдужість полилась кров*ю,
я немов знову повернувся в минуле,
невагомість, скільки в житті брудної болі.

а відчувається раптово, що ти зовсім поруч,
підійдеш, обіймеш мене, але це все тимчасово,
я не відчую більше твого шепоту на мому обличчі,
а знаєш, насправді це все просто,
тому що ти не існуєш.

я намагаюсь говорити сам з собою,
це робить мене трішки щасливим,
я виходжу на вулицю і бачу, що ти не зі мною,
але це мене, мабуть, уже не хвилює.

я підніму руки вгору, для того щоб на секунду взлетіти,
відчути як падає попіл від наших усмішок,
мої руки у фарбі, червоній до болі,
моя надія на завтра померла,
тепер ти не існуєш.


Рецензии
Очень понравилось произведение, тронуло. Не переставай писать. Пусть техника не супер, пусть будут критиковать, но продолжай. Это твое дыхание..,

Руслан Некрасов   12.02.2012 18:37     Заявить о нарушении