Як пливе собі до моря
Нерозумне каченя
Як води великі гори
Запоріг здійня.
Що робити каченяті
Я гадаю, гадаЮ
Він маленький кличе матір
А вона уже в раю
Хтось страшний і нерозумний
Стрілив аж здригнувся ліс
Ще до жалю вік наш темний
Зовсім не доріс.
Ще журба на білім світі
Скрізь панує-пануЄ
Та живуть собі роскуті
Ті хто жити не дає
Пропаде мала пташинка
В цім страшеннім буревії
Він малий ще як пушинка
Він ще плавати не вміє.
Від жахУ заплющив очі
Тільки й чути мамо, мамо...
Та несе вода лоскоче
На пороги прямо.
Каченя
© Copyright: Доктор Эф, 2011
Свидетельство о публикации №111091101893
Свидетельство о публикации №111091101893
Рецензии