Вогняна завіса
Я крок зробив тобі назустріч,
І шкіра злізла із кісток,
Як килим плоті розвернувся,
І похилився головою,
Неначе змореним життям
У душогубці на кістках,
Де прикипіло кожне тіло
У муках губи прокусила
Із чаші виливала кров.
Ти в очі подивилася холодні,
І забруднила ніжні руки,
І смерть від мене відступила,
Тримаючи оголені серця.
З безодні вилізти змогла
І прихилитися до неба,
Від невгамовних кожних рухів,
Ти приховала тихі крики
У жмені горя і кінця.
Вогняна завiса
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111091007662
Свидетельство о публикации №111091007662
Рецензии
