Відчуття самотності і безпомічності мене лікують.
Наша лінія надто ламка,
наша лінія, як тест на вагітність.
Почекаймо ще 5 хвилин.
Ми зачинені в картонному ящику.
Його так легко розірвати.
Сюрпрайз.
Але між нами декілька сантиметрів.
Назовність страшна.
Не відкриваймо.
Скоро піде дощ правди.
Змокнемо до кісток.
І це просто життя:
хтось вип'є колдрекс,
хтось помре від туберкульозу.
Мене не відпускає моя нікчемність.
Вмовляє вбитися.
Ти кажеш пофіг.
Часу не потрібно..
і цілуєш її гарячий лоб.
Дякую.
Я замість запахів збираю біль.
Планую намішати драму на реально-вигаданих подіях.
Я впевнена, вона стане бестселлером.
Її швидко розкуплять.
Підлітки.
Не йди.
Не залишай мене в болоті помилок.
Дієслово чекати глузує з мене наповну.
Дieлово чекати глузуe з мене наповну
© Copyright: Лана Розова, 2011
Свидетельство о публикации №111091003958
Свидетельство о публикации №111091003958
Рецензии
