Ти ставиш дату у листі на день пізніше, --
А раптом він затримається десь?
Ти вже не пишеш навіть йому віршів —
Ти знаєш, що цей лист більш прийде.
Ти навіть адресата вже не пишеш,
Ти вже не пишеш і відправника.
Ти просто на папері пишеш тишу,
Виводить тонкі лінії рука.
Ти лиш кладеш пустий папір в конверти,
Ти кажеш, що так краще буде всім.
Життя боятись треба, а не смерті.
І мороку у світлі поколінь.
Така наївна й світлая водночас,
Тобі в житті біди краще не знати.
А зорі світять темно і пророче…
А лист іще шукає адресата…
Лист в майбутн
© Copyright: Олейник Ирина, 2011
Свидетельство о публикации №111090404010
Свидетельство о публикации №111090404010
Рецензии