Здаеться, николи

Здається, я тебе
Ніколи не знайду,
Здається, ти мене ніколи не побачиш!..
Чи Бог так вирішив, чи ні, чи Він байдуж
До нас обох?!.. Не плач, бо знаю, що ти плачеш.

Життя не скінчилось,
Ні кулі, ні отрут,
Щоб обірвать його, нема на те причини!
Ти там залишилась, а я навічно тут...
Що може статися?.. Хай щастя відпочине!..

Останнім заходом
Був марний телефон,
Я дмухав в слухавку, чим душу навантажив!..
Даремним був для нас новий цей марафон,
Та зайво скаржитись, тут я тебе не вразив!..

Шаную вибір твій.
Погоджуюсь? Це – ні.
Що має значення, в тім вже ні краплі сенсу!..
Зів'яли в пам'яті, мов квіти, наші дні,
Я запобіг дрібниць - звертавсь до экстрасенсу!..

Безглузді висновки,
Скажені та сумні,
Шалені засоби, та знову – порожнеча!..
Ти так подобалась відвертістю мені,
Та зволіла обман!.. А це, до речі – втеча.

Я не знайшов тебе.
I ти, вважаю, теж...
Чи може ми не там, чи щось не те шукали?!..
Не було іскорок – не сталося пожеж...
Та щось там ангели, здається, нам гукали!..
3.09.11 (17.50-18.10)