Друг Тартюф

Друг Тартюф

Тартюф він зветься і є мій друг.
Не лицемір, не зрадник... Любить
брехливі повісті розповідати --
Каже що веселіше так проживати!
 
Хто розому не має до видумань:
рябої кобили сон, або русалка,
його навіть і слухати не варта.
Отож, мій друг Тартюф знає усе!

Направді, Мольєра він не читав
-- бо і не знає що він існував.
Одне він знав: Сократ теж спав!
А як прокинувся, софістом став.

Мій друг Тартюф нагадує щодня:
Душа не спить від кривди слів,
Вона спокій тоді лиш досягає
Коли бездумне слово пролунає!

Комедію звичаїв ми інсценуємо...
Казка наступна на першу не схожа
-- звичаї, це творчість народу.
На жаль, по смерті даємо угоду.

Тартюф -- це мій друг. Він зараз
-- і коли я захочу, буде зі мною.
Коли я читаю, я з ним говорю. Він
так як може, розмовляє зі мною...


Рецензии