Сонет №9. Зелемянка
Дзюрчать струмки стрімкі собі велично,
Летить у височінь красивий птах,
Шумить трава у горах цих незвично
І чути метушню закоханих комах.
Усе дзвенить, у гаморі хтось кличе,
Легенький вітер душу обійма,
Єдиний журавель собі курличе -
На південь прокладає довгий шлях.
Лиш сиві гори в задумі схилились,
Ялини піднялися в синю височінь -
Одна лишилась пересічна тінь,
Яка з навколишнім тихенько злилась.
Співа природа літнії пісні:
Трива ідилія, немов в найкращім сні.
23.08.2011 року с. Гребенів, Львівська область
Сонет 9. Зелемянка
© Copyright: Андрей Яремко, 2011
Свидетельство о публикации №111090300183
Свидетельство о публикации №111090300183
Рецензии