Моя Вiтчизно, ненько, вiдгукнись!
Я, мабуть, заблукав у цьому свiтi;
за мене, рiдна, богу помолись -
колись, колись
я повернусь до рiдної хатини.
Пробачишь ти мене, невiрного сина,
не вiдвернешься, певен, ти впiзнаєшь,
бо все в життi, як блискавка, мина -
одна, одна
важлива рiчь - коли когось кохаєшь!
Моя Вiтчизно, ненько, вiдгукнись!
© Copyright: Виктор Войтенко, 2011
Свидетельство о публикации №111082906679
Свидетельство о публикации №111082906679
Рецензии