Віє-віє дивним сном, добрим вітром,
Сіє промінь за вікном зерна світла,
Чом не спиться знов тобі, в травах, росах,
Як в дитинстві, як колись? Вже дорослий,
Вже зневірився не раз, так стомився,
Може досі весь цей світ двом нам снився,
Сипле сонцем в очі знов. Шквали, грози –
А насправді це лише чисті сльози…
Засинай, бо тільки в снах все насправді,
В снах ти вільний назавжди, тож не варто
Відпускати ніч тепер, їй тривожно,
Хоч лишатись разом вам вже не можна…
Ранок в зорях… Пригадай, біло-біло
Сніг останній пролетів і на крилах
Ніжний ангел опустився, сів спочити,
Треба вірити, а з тим – просто жити!
В -в дивним сном...
© Copyright: Андрей Каблучка 2, 2011
Свидетельство о публикации №111082105361
Свидетельство о публикации №111082105361
Рецензии