Черешнi

Я знайшла нову
                чергову
                жертву для розмов
у черговому чаті.
Він мені щось розповідає
                про мої блакитні очі,
Але й сам нічого не знає.
Мені напевно
                приємно,
Хоча я ще не збагнула своїх почуттів.
Я йому сказала, що чистила білі черешні
в той час,
                як червоний лак з моїх нігтів облуплювався.

Сік із черешень стікав по моїх лодонях,
Він мішався з кров'ю, 
                яка лилася з рани мого серця.
Спочатку мені здалося, що все гаразд,
Але на якійсь своїй останній фразі,
Я посміхнулася...
                можливо і не раз,
Я відмахнулася
                від свідомості своєї.

Я чистила черешні...
То був транс,
де змішувався колір вишень й лаку,
де танцював безмежний аромат,
фруктовий запах вітру, запах дощу...

За вікном дійсно йде дощ усю добу,
А я не знаю куди себе дівати,
Я у рутині павутиння когось собі знайду,
Й цей вечір йому буду дарувати.

Мені розкаже він, про те,
Що дощ руйнує усі людські плани, 
Я розкажу про вишні й про оте,
Що не пускає мене на ніч прогулятись мама.

Це просто балачки, 
навіть не по душах,
це просто теревені,
яких зараз багато,
ми ніби друзі на кілька хвилин, 
ми обіцяємо зализувати рани.

А завтра я згадаю лиш аромат черешень,
що затаївся у моїх руках,
побачу лак, якого залишила
розправа з ягодами на моїх нігтях...


26. 06. 11