Вже літо завершає свій танок.
Свіжіші ночі. Прохолодні ранки.
А ввечері жінки стоять на ганку,
Коли вертає з поля хлібороб.
Усмішка тепла, сонцем розігріта,
Невтомні руки, висушені вітром -
Невже вони пануючі над світом
Виходять навесні хліба плодити?
Пора справляти на селі обжинки:
Снопи в"язати, каравай місити -
В руках гопак танцює жваве сито -
Місила тісто в кожній хаті жінка.
Усе в квітках, усе в стрічках-вінках,
Все прибрано - велике ж бо є свято,
Немов до шлюбу молоді дівчата,
Цвітуть хліба на білих рушниках.
каравай
© Copyright: Любочка Беляева, 2011
Свидетельство о публикации №111082005204
Свидетельство о публикации №111082005204
Рецензии
