Я не розгадана, як зiрка,
Далека вiд твоэi мрii.
Бо ти не дивишся на небо,
Бо на землi твоi надii.
А я буджу тебе ночами
Срiблястим сяйвом на обличчi.
Мiй нiжний дотик, як прохання -
Не залишай менi мiй вiдчай.
Днi розсипаюця намистом,
Мене нема в твоiх подiях.
Я не розгадана, як зiрка
В далеких спогадах на вiях...
Зiрка
© Copyright: Ирина Вишнивецкая, 2011
Свидетельство о публикации №111081805928
Свидетельство о публикации №111081805928
Рецензии