Коли одужання лише уява,
Коли за ліки тільки його очі...
Ти відчуваєш, що надія млява,
Але чекаєш з ранку і до ночі.
Втрачає сенс подальше існування
В тенетах слів [він так брехав натхненно]
До Бога пишеш [марне листування,
Він звідти бачить : "Дівчинко, даремно!"]
А ти не спиш, вдивляєшся у небо,
Бо кажуть, серпень -- місяць зорепаду,
Бажання швидко загадати треба
На зірку, що летить... Жорстокий фатум-
Усі зірки, мов цвяхами прибиті.
Знесилена лягаєш на світанку
Та мариш ним, благаєш зупинити
Мовчання остогидну лихоманку.
А він мовчить: така собі абетка,
Де напис є, - нема лише звучання.
Живеш щодня, мов та маріонетка-
Хтось смикнув за мотузку - привітання...
...Це не кохання, дівчинко, тортури.
Ти маєш сили, щоб усе змінити!
Розбити вщент навколо себе мури
Та відпустити серце... відпустити...
(09-12.08.2011)
Вiдпустити
© Copyright: Таис Весенняя, 2011
Свидетельство о публикации №111081202190
Свидетельство о публикации №111081202190
Рецензии
Гарно!
Звучить Гарно!
Та й сумно...
Ловіть сонячних зайчиків )
Нехай буде все Добре! )
Сердце Кристальное 05.10.2011 21:33 • Заявить о нарушении
Звучить Гарно!
Та й сумно...
Ловіть сонячних зайчиків )
Нехай буде все Добре! )
Сердце Кристальное 05.10.2011 21:33 • Заявить о нарушении
Дякую!
А все насправді дуже добре!
Зайчиків спіймала та й тримаю їх міцно міцно. Доки бабине літо не скінчиться)))))
Таис Весенняя 08.10.2011 09:37 Заявить о нарушении
А все насправді дуже добре!
Зайчиків спіймала та й тримаю їх міцно міцно. Доки бабине літо не скінчиться)))))
Таис Весенняя 08.10.2011 09:37 Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.