i янголи голови схилять у вiчн й глибокiй журбi
А з ним і кохання,що виткане на небесах.
Вберуся у сукню червону-oту,що у білий горошок!
І зважу блаженство і смуток на срібних дощу терезах.
Із крапель роси нанизаю для зради розкішне намисто,
А жменю медових цілунків на згадку залИшу собі.
Невтішна хвилина прощання настане для нас урочисто,
І янголи голови схилять у вічній глибокій журбі.
Свидетельство о публикации №111081107750