i янголи голови схилять у вiчн й глибокiй журбi

Я  подарую  Тобі  оберемок  блакитних  волошок,
А  з  ним  і  кохання,що  виткане  на  небесах.
Вберуся  у  сукню  червону-oту,що  у  білий  горошок!
І  зважу  блаженство  і  смуток  на  срібних  дощу  терезах.

Із  крапель  роси  нанизаю  для  зради  розкішне  намисто,
А  жменю  медових  цілунків  на  згадку  залИшу  собі.
Невтішна  хвилина  прощання  настане  для  нас  урочисто,
І  янголи  голови  схилять  у  вічній  глибокій  журбі.


Рецензии