Самотній місяць світить у вікно.
Щасливі очі в темряві тремтливо
погоджуються. А тобі давно
хотілося зі мною бути? Дивно,
що ти мовчав увесь цей довгий час.
Не вмів сказати, чи іще вагався
прийняти рішення? Не було б нас,
коли б тебе відчути не змогла я.
Давно я відгукнулась на твій дотик,
давно поставила усе на кін.
Тепер я зрозуміла слово "спокій"
і насолоду трепетом твоїм.
Відвертий, чи, можливо, все неварто
почати з чистої альбомної сторінки?
За весь цей час не розучилася кохати...
А наостанок знову буде гірко?
08.08.2011
W
© Copyright: Любочка Беляева, 2011
Свидетельство о публикации №111080805971
Свидетельство о публикации №111080805971
Рецензии