Моя любов

Яке це щастя, що у мене є
  палка надія, віра та любов.
  Душа співа, немов сопілка виграє,
  лечу на крилах я до тебе знов.
  Земля встеляє квітами дорогу,
  про тебе все у спогадах, в думках.
 За щастя мить молюсь і дякую лиш Богу,
 Ім»я святе несу я на устах.
 
  Я заграю тобі на сопілці
  у квітучім вишневім саду.
  Тій одній найчарівнішій жінці,
 Тій одній, до якої прийду.
  Хай весна в моїм сердці пробудить
  запізнілу та вірну любов.
  А розлука повік не остудить
  в зрілих душах грішную кров.

  Яке це щастя, коли поруч ти.
  Я просто божеволію від тебе.
   Залишся назавжди, не йди-
  Нас прихистить в любові вічне небо.
  Я вірю, що прийде жадана мить,
  коли ти зіркою впадеш в мої долоні,
  і сам Господь нехай благословить,
  з"єднавши наші долі й посивілі скроні.

  Я заграю тобі на сопілці
  у квітучім вишневім саду.
  Тій одній найчарівнішій жінці
   краще тебе таку не знайду
  Хай весна в моїм сердці пробудить
  запізнілу та вірну любов.
  а розлука повік не остудить
  в наших жилоньках грішную кров.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →