На прощу йду...

На прощу йду в березові гаї,
де пахне грибом, схованим у листі,
плекаю світлі радощі свої,
яких ніколи не було у місті.

Повільно йду крізь пестощі трави,
вони голублять лагідно, уклінно,
це тільки в місті з ними всі на ВИ.
а тут - інакше, тут - усе незмінно.

Тріпоче лист, чутливий, мов радар,
 в березовім розвесненім розмаї,
кладу спокуту на земний вівтар,
за всіх за нас Всевишнього благаю.


Рецензии
"це тільки в місті з ними всі на ВИ." То з "ними", чи з "нами"? Трохи погостював у Вас - сподобалося - і додому.

Олег Омелянчук   29.11.2012 23:42     Заявить о нарушении
Дякую, Олеже, щасти!

Инна Приходько   05.12.2012 14:32   Заявить о нарушении
На это произведение написано 14 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.