Ніч моя,як безодня
Смутку більше в очах ніж кохання
Спомин щастя несе
І зізнання немає.
Я сповите чужее дитя понесу
До колиски,
Де мати його сповивала.
Як своє понесу те дитя до колиски.
І колись я ось так
Понесу свого сина
Все співаючи пісню
Про юність свою.
Нiч моя, як безодня
© Copyright: Вика Максименко, 2011
Свидетельство о публикации №111080408755
Свидетельство о публикации №111080408755
Рецензии