Свята потреба
В них сіль і щось п’янке до сліз –
Потік дарунків із валіз,
Тремтять: сльоза, душа, долоні...
І лине щось, аж терпне мить
Від ласки серця та обіймів –
В них вища щирість побратимів,
Де радість в жилах стугонить.
І десь суворий пращур в небі
Всміхнеться тихо сам собі,
І дуб рясний шепне сові:
“В єднанні тім – свята потреба!”
Свидетельство о публикации №111080401715
Такий стан і справді спричинений почуттями, що сягають в глиб віків... саме вони формували те краще, людське, що маємо цінувати...
Як завжди, глибоко і мудро!
З повагою
Ольга Глапшун 06.08.2011 23:46 Заявить о нарушении
З глибокою повагою та щирими зиченнями наснаги та гараздів, Ваша
Валентина Чайковская 07.08.2011 08:22 Заявить о нарушении