Березневий снiг. Виктор Гусак

Мартовский снег.

Вспоминаю тебя молодою,
Вспоминаю себя молодым;
Лодка жизни плывёт – над водою
От иллюзий рассеялся дым.
Ты душой нынче стала другая,
И другим стал теперь, видно, я;
И наполнились чаши до края,
Чаши грусти: твоя и моя.

Припев:
Тает в марте снежок
От весенних лучей,
Зеленеет лужок,
И клокочет ручей.
Полных двадцать годков
Что-то сердце грустит,
От непрошенных снов
Всё сильнее болит.

Разошлись где-то наши дороги,
Зарастает травою тропа.
И не общие больше тревоги,
И не общая больше судьба.
Но я верю, что там, за рекою,
От иллюзий развеется дым.
А вдруг, вспомнишь себя молодою,
Вспомнишь ты и меня... молодым.

Припев:


Березневий снiг

Виктор Гусак

Пам’ятаю тебе молодою,
Пам’ятаю себе молодим,
Пливе човен життя над водою,
Від ілюзій лишається дим.
Ти душею тепер зовсім інша,
Зовсім інший тепер, мабуть, я,
До вінця вже наповнена ніша,
Чаша смутку твоя і моя.

Приспів:
Березневий сніг
Поїда тепло,
І вода тече
За струмком струмок,
Повних двадцять літ
Щось в душі пече
І кипить чоло
Від клубка думок.

Десь розходяться наші дороги,
Заростають травою стежки,
Вже не спільні життєві тривоги,
Зовсім різні життєві думки.
Та я вірю, що там, за горою
Від ілюзій розвіється дим,
Ти згадаєш себе молодою,
Пригадаєш мене молодим.

Приспів.


Рецензии