Примара

Байдужість моя - примара.
Гострі стрічки крижані
тіло міста сумного
попротикали. А мрії

очикують-сплять у колисці
зоряній. Де їх ранок?
Вже прямокутники вікон
запорошило зимно.

Очі споруд застиглих
не вгледівши порятунку,
сховались у темряві, сгасли
як незворотні руни.

А почуття із часів,
що світлими прозивались, -
сплять також. І навіть надіі
поснули собі, не чекають -

щоб зачервоніли на сході
щастя майбутнього обрii.
Відверті сторінки щоденників
примари перегортають.


Рецензии
Російською мовою Ваші вірші виглядають краще, а взагалі все чудово.
Дякую! Хай Вам щастить.
З повагою, Володимир Михайлов

Ладомир Михайлов   29.08.2011 22:32     Заявить о нарушении
Хай всім щастить у цьому світі!

:)

я вдячна Вам, Ладо Михайлови, за увагу, за щирі побажання, а найбільш - за нагадування! /я взагалі забула про свої деякі начебто-вірші/

Лариса Данилюк 1   10.09.2011 00:32   Заявить о нарушении
sorry, Ладомир Михайлов

Лариса Данилюк 1   16.06.2019 12:54   Заявить о нарушении