дай, Боже милий, часу крила...
щоб я змогла і полетіла
в моє дитинство, де мене
щодення не наздожене,
де вранці сонце сходить вчасно,
як вишня, щастя спіє рясно
для мене – дівчинки малої...
не відчуваю долі злої,
та все одно чогось немає,
того, що лише серце знає.
Свидетельство о публикации №111072708520
ласкаве сонце і бистра річка
і квіти в лузі такі яскраві
звабливо в росах блищить суничка
і вітер пестить верхівки липи
така медв"яна навколо тиша...
і я маленька дивуюсь світу
і всесвіт сонну мене колише...
******
Так відгукнулося...)
Веточка Вишни 07.01.2012 02:46 Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам, Тетяно за цей неочикуваний подарунок.
З теплом до Вас,
Светлана Чернявская 07.01.2012 20:32 Заявить о нарушении