Отклик на стихотворение А.Мелешева "така вже доля..."
http://stihi.ru/2011/07/19/6209
Тоненька, дивна ніжна смуга -
то коло люстерка в воді,
а інших кіл нестерпна туга
луною плеще в самоті;
цю спеку сонць вгорі и долу
надії промінь запалив,
припав сторінкою до столу,
на мить той гострий загубив
себе и серця половину...
згадав крізь біль те чисте скло,
що колисає і провину,
і славу Богу, і добро,
нудьгу і сни, і темну воду,
що сповиває довга ніч,
гойдає й зіроньку-нагоду,
з коханням зустріч віч-на-віч.
з ронька-нагода...
© Copyright: Светлана Чернявская, 2011
Свидетельство о публикации №111072708114
Свидетельство о публикации №111072708114
Рецензии
