Україно ,прости…
Ти пробач ,рідненька , нас неприкаяних ,
Що тебе ми випадково покраяли ,
Наче гарне вбрання , тебе різали –
Стало ціле шматочками різними .
Розітнули Дніпро , розвели краї ,
Поламали тебе дітлахи малі…
Ти прости нерозумних ,рідненька,
Що тебе ображаємо , ненько.
Тільки мати простить ту наругу ,
Біль сердечну , невимовну тугу
За дітьми , що з дороги ізбилися
І на сукні новій веселилися…
***
© Copyright: Александра Жукова Головаш, 2011
Свидетельство о публикации №111072507799
Свидетельство о публикации №111072507799
Рецензии