З наших дій сплетається вічне панно,
У когось воно- діамантове скло,
А у когось воно, наче чорне метро,
В підземіллі якого проколото дно.
В павутиння трапляють життєві шляхи
Заворожує світло, що сяє в ночі…
І, можливо все гарно було б у житті.
Тільки це павутіння плететься у тьмі.
Розташовують нас, як потрібно Йому,
Всі давно вже мовчать, бо немають вогню,
Яким можна спалити тенету струнку,
А павук все сміється, пускає слину.
Багатіє у нього всесила страшна,
Від несерпного болю зростає вона,
А в очах павука безнадія сумна
І озветься все словом одним - це ЖИТТЯ.
Павутиння життя на укр. языке
© Copyright: Ева Елена Светлая, 2011
Свидетельство о публикации №111072405265
Свидетельство о публикации №111072405265
Рецензии