мовчки

цей запах
твій стогін
крики в чужих кімнатах
ліжко, що скоро потоне

ламаю по черзі пальці
шукаю в темряві холодні губи
не називай мене психом
не називай, бо вони почують

твої завмерлі вуста
вода стікає по стінах
ти навіки німа
а я стою на колінах

так, це нестерпно
боятись хоч слово почути
вітром малюнки не стерті
тобою до казки прикутий

 


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.