Хiба дрiбниця... Перевод Валентины Агаповой

Хіба дрібниця - пролісок у сніжну зиму?
Хіба дрібниця - ластівка у ранню весну?
Хіба дрібниця - жовтий лист посеред літа?
Хіба дрібниця - поцілунок у осінь серця?
А проліску принада - сніг лютневий...
А ластівці - понікуди принадне квітневе Небо...
А літо пручається у жовтому листку...
А я осіннім серцем цілую твоє поличчя... -
Не такі вже й примітливі розмисли
На прикові милозвучної примхи
Не дають знидіти моторошної ночі -
Несвідомо призволяюся ритмами...


                Безупречный перевод ВАЛЕНТИНЫ АГАПОВОЙ

Разве пустяк – подснежник проснулся зимой?
Разве пустяк – ласточка ранней весной?
Разве пустяк – желтый лист в середине лета?
Разве пустяк – поцелуй в осеннее сердце?
А подснежнику приманка – снег февральский.
А ласточку притягивает апрельское небо.
А лето сопротивляется в желтом листочке.
А я осенним сердцем целую твой Образ…
Не такие уж и примечательные раздумья:
На приколе милозвучного каприза
Они не дадут захиреть в жуткую ночь –
Бессознательно наслаждаюсь ритмами…