Стамбул

Дивне місто з казок Аладдіна,
Де віки підповзають впритул,
Тут історія спить, мов дитина,-
Сіро-біло-рожевий Стамбул.

Що сьогодні тече в твоїх жилах,
Скільки націй злили ручаї?
На розщебнутих сивих вітрилах
Ще відходять галери твої.

Сплять красуні у синім Босфорі,
Шкірить зуби розлючений лев,
І лукаво-замріяні зорі
Тихо сходять на віти дерев.

Тут імперії гордо вставали
Й розсипалися в порох віків,
Споконвіку тут вірші складали,
Дивувались на хист малярів.

Що тобі ці падіння і злети,
Як зозулі на вічність кують?
І на заздрість стрункі мінарети
Зачаровано честь віддають.


Рецензии
Дуже гарний вірш! Це і справді надзвичайне місто.

Светлана Иванова 19   23.03.2012 16:30     Заявить о нарушении
Дякую! Щасти!

Инна Приходько   23.03.2012 16:31   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.