Стріпнувсь болотяний бугай
Посеред ночі, серед літа
І тиша, вечором розлита,
Чатує знов Зелений Гай.
Вікно, розчинене у сад,
Торкає місяць, срібла повен.
І спомин, як весняна повінь,
Верта мої літа назад.
Бо там усе - у тій порі,
Коли вишневий вир голубив,
І губи пізнавали губи,
Й серця ширяли угорі.
Як це забуть?
Ці миті - вічні
Збадьорять кров, хлюпнуть снаги,
Проб'ються крізь дощі й сніги,
Зневіру і вітри космічні.
Я з ними - юний, зрозумій,
Цієї ночі серед літа,
Де тиша, вечором розлита,
Чатує давній спомин мій.
Стрiпнувсь болотяний бугай...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2011
Свидетельство о публикации №111071407704
Свидетельство о публикации №111071407704
Рецензии
Наче скупалась в чистім джерелі.....
Прекрасно!!!
Любовь Иванова 2 26.08.2011 15:24 • Заявить о нарушении
Прекрасно!!!
Любовь Иванова 2 26.08.2011 15:24 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
