Лина Костенко. Готика. по мотивам

Готичные ели над главами буков,
Картавят грома над безбрежием крон.
Ночей чернокнижье читаю по буквам,
И сплю, перед сном пролистав Орион.

А утром восстану. С трепещущим сердцем,
С веселым азартом в уме и в глазах.
На окна просыплется солнце, как скерцо,
И тронется день вопреки тормозам.

Мне шабаши фикций обрыдли до смерти,
Как все конфискации душ под гармонь,
И хочется даже в двадцатом столетье,
Забиться в пещеру и нянчить огонь.

Свободы предтечи – сорваться далече,
От запертых дум на скитальческий дым.
Журчат по-ребячьи ручьи мне навстречу,
Как кровь голубая, всходя из глубин.

Рассветы приходят в смарагдовом ворсе,
Над кваканьем жабьим грошовых времЯн.
Готично сиротство, готична суровость,
Как яркий рубин земляничных полян.

Стою под задумчивым небом опорой,
На черных ветрах от чумы мировой,
И в вечном боренье святого с позорным,
Затравленный ум проясняется мой.

Болят диссонансы, горюют симфонии,
Не сходятся ноты в расчисленный залп.
Я строю молчанье, как зал филармонии.
Колонный бессонный готический зал.


* * *


Готичні смереки над банями буків,
гаркаві громи над країною крон.
Ночей чорнокнижжя читаю по буквах,
і сплю, прочитавши собі Оріон.

А вранці повстану. Обуренням серця,
веселим азартом очей і ума.
На вікнах розсиплеться сонячне скерцо
і рух засміється над скрипом гальма.

Обридли відьомскі шабаші фікцій
і ця конфіскація душ під гармонь.
І хочеться часом в двадцятому віці
забитись в печеру і няньчить вогонь.

Свободи предтеча — розхристана втеча
з мурованих дум у мандруючий дим.
Дзвенить ручаїв стрімголова малеча
блакитною кров’ю камінних глибин.

Світанки мої у смарагдовій ворсі
над кумканням всіх ропухатих дрібниць —
готика самотності, готика суворості,
рубінові розсипища суниць…

Отут я стою під замисленим небом
на чорних вітрах світових веремій,
і в сутичці вічній святого з ганебним
світлішає розум зацькований мій.

Болять дисонанси. Сумують симфонії.
Пручаються ноти в розпечений залп.
Будую мовчання, як зал філармонії.
Колонний безсонний смерековий зал.





Copyright © 2007 Marusya Khandus