Зустріло місто хмарами мене,
Ранковий поїзд покотився далі.
Дрібненький дощ нашіптує сумне,
Розкручуючи пісню по спіралі.
Пустий вокзал, за вікнами граки
Кричать,вмостившись,на гілках тополі,
Червневий ранок рум'янить боки
Хмарин похмурих, що пливуть поволі.
Я повернувсь з далеких берегів
До рідної домівки, до порогу,
Та добре знаю, як би не хотів
Залишитись.Ні знову у дорогу.
Шукаю щастя у чужих краях?
Не відповім.Того і сам не знаю.
Той шлях мій в моїх віршах і піснях,
Хто того хоче, знаю,- відшукає.
Мій давній предок якось те сказав,
Що цілий світ не міг його вловити.
Так і мене,ловив, та не впіймав.
Я знов в дорозі,-значить буду жити.
Мандрiвник
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №111071300106
Свидетельство о публикации №111071300106
Рецензии