Тримай його за руку та мовчи,
Тримай свою ментолову цигарку.
Я повертаю подаровані ключі,
Я повертаю непрочитаним Ремарка.
Даруй йому дароване мені,
Даруй мені за те, що завтра осінь.
Я був на небі й на землі. Я був на дні,
Та вже ніхто моїх автографів не просить.
Лети за ним на захід та на схід,
Складай йому вірші жовто-гарячі.
Я перетворююся з полум'я на лід.
Згасає сонце, гаснуть очі, вже не зрячі.
Плети йому вінки з моїх зіниць,
Вплітай мої вірші в його волосся.
Я стану птахом, що літає між дзвіниць,
Я стану тим, що вже навіки не збулося.
Даруй
© Copyright: Виталий Орловский, 2011
Свидетельство о публикации №111071200959
Свидетельство о публикации №111071200959
Рецензии