Люблю поезію чужу,
Що в серце щемно проникає.
Сама я вірші теж пишу
І світ безмежний відкриваю.
Багаточисленні струмки
В ріку Поезії впадають, -
Тих, що приходять до Ріки,
Гостинно й щедро напувають…
Через віки тече Ріка,
Як і душа людська – барвиста.
Вона то тиха, то стрімка,
Живе в ній думка промениста.
Одні знаходять мудрість в ній
Чи афоризм дотепний, влучний,
Хтось інтелект поглибив свій,
Хто стан душі відчув співзвучний…
Краса Ріки завжди жива,
В ній душі щиро розмовляють,
І звичайнісінькі слова
Аквамарином ніжним сяють.
Поезій різна глибина
Знаходить відгук у людини,
Комусь торкнутись треба дна,
Приваблять інших лиш мілини…
Мені потрібна ця Ріка –
В ній творчий вогник мій не гасне,
Душа й покірна їй рука
Творити прагнуть щось прекрасне.
04.10.09
Рiка...
© Copyright: Любовь Берегиня, 2011
Свидетельство о публикации №111071102482
Свидетельство о публикации №111071102482
Рецензии