Казана казка

Казана казка

Бон-Дон
Бон-Дон
Чарівний гном
Щезає сонце за вікном
Він прокидається чим - щом
Бон-Дон
Бон-Дон
Чарівний гном

Лунає вітер
Спить гурба
Панує ніч за вечір'ям
Без спину світлоточать стріли
Зоставлені днем липня
То прадіва-ніч

Чарівний гном
Собі іде
Несе горбатеє відро
Те мугкотить криштальна сила
Залишилось каміння сиве...

Бон-Дон
Як гном
Носе він шпаклі
Та модні тапці умахні
Бон-Дон
Стрекоче пісня річку
Стрекоче пісня навіть пні
І засинаючими линуть
Вони усі - вони усі...

Бон-Дон
Підходив до печери
Де крадькома плутали сичі
І під зеленим потолоч'ям
Роїлися мов скали скарби

Скарби мов світло несказанні
Оцегловілі стіни скажуть
Немов би по туману кроки
Не передасть те світло - ляжуть

Та потай них Бон-Дон все йде
Та каменіють його кроки
А воді рясніють зірки
Що сиплються уже зі своду

Усе колишеться... Не знаю
Чи хто там був чи хто впізнав
Те місце я лишень впізнаю
Так й розповім потроху вам...